Нехай у Вашім серці завжди живе любов!
Людина, яка любить не пам’ятає зло.
Бажаю я Вам також, щоб Вас любили теж.
Без лестощів, всім серцем, відкрито і без меж!

День Святого Валентина!!!
День закоханих й щасливих.
Люди люблять і чекають,
А чого? Самі не знають.
У цей день все може статись:
Кожен може закохатись.
Будуть серденька співати,
Будуть квіти дарувати,
Будуть усмішки сіяти,
Хлопці на гітарах грати.
Свято ласощів й кохання,
Свято радощів й бажання.
Все червоне і чудове,
Все мрійливе і казкове.
Навкруги сердець багато.
Кожен хоче ВІДЧУВАТИ
Звідусіль слова кохання,
Поцілунків відчування.
Люди люблять і цілують,
Всім серця свої дарують.
Закохайся у цей вечір –
Зараз буде це доречно!!!

Пусть все проходит мимо кроме денег и интима.С Днем Св. ВАЛЕНТИНА.

мені потрібна тільки ти
мені потрібні твої сни
мені потрібні твої очі
проведені з тобою ночі
твоя рука в моїй руці
твій поцілунок на щоці
твій погляд ,усмішка і сміх
ти моє щастя і мій гріх
моя зима,весна і літо
і біль усю водою змито
от сходить сонце зза гори
пітьма пішла
з'явилась ти

НЕ часто я кажу тобі:"Кохаю"
і ласку не щодня тобі несу,
але на дні душі оберігаю
кохання наше, вранішню росу.
В потоці слів не граємось словами
Живе у нас бурхливість гордих літ
Але кохання володіє нами
воно прекрасне і в 21 вік!

Очима ти сказав мені: люблю. 
Душа складала свій тяжкий екзамен. 
Мов тихий дзвін гірського кришталю, 
несказане лишилось несказанним. 
Життя ішло, минуло той перон. 
гукала тиша рупором вокзальним. 
Багато слів написано пером. 
Несказане лишилось несказанним. 
Світали ночі, вечоріли дні. 
Не раз хитнула доля терезами. 
Слова як сонце сходили в мені. 
Несказане лишилось несказанним.

А як тебе тепер забути?
Душа до краю добрела. 
Такої дивної отрути
Я ще ніколи не пила.
Такої чистої печалі,
Такої спраглої жаги,
Такого зойку у мовчанні,
Такого сяйва навкруги.
Такої зоряної тиші,
Такого безміру в добі!...
Це може навіть і не вірші,
А кохання кинуте моє тобі

В день ясний цей і прекрасний
Всі сердечка розтають
От моє і теж розтало
І сказало Я ЛЮБЛЮ

Не забудь мене, пам'ятай мене,
Коли день мине, коли ніч мине.
Не забудь мене, пам'ятай мене,
Коли рік мине, коли й вік мине.
І згадаюся, і приснюсь тобі -
тільки ти люби, тільки ти люби!
Збережи зорю, що в долоні нам
тихо падала, зорепадила.
Не шекай мене - пам'ятай мене, -
Хай весна мине, хай зима мине.
Рястом я зійду у душі твоїй...
Не губи любов, пожалій!
І згадаюся, й повернуся я 
у твої гаї, у твої поля.
До твоїх очей не пущу біди...
Тільки ж ти очей не одведи!

Прийми, любов, моє вітання,
Коли весна ось-ось прийде.
І квітне на землі кохання
У ніжний Валентинів день.
Повільно пелюстки зриваю,
Потрібна відповідь мені,
Чому ж у квітки я питаю,
Чи любиш ти мене, чи ні?
Пробач, що я на світі є,
Що часто поглядом тривожу.
Пробач, що ти життя моє,
Інакше жити я не можу...